Червоні, кругленькі, красиві і, мабуть, смачні – вони так і манять око. Ці яблука роздав тато загиблого героя  - Олега Довгого.  «Як у мене народився син, - розповідає батько Олега Іван Іванович Довгий, - то я посадив сад. Сад виріс і зародили яблука. Найбільше Олег любив ці – маленькі, червоні і дуже смачні.» Саме цими яблуками і пригостив нас, учнів Щурівчицької ЗОШ І – ІІ ступенів, на поминальному мітингу на честь загиблого героя – лейтенанта Олега Івановича Довгого – його батько.

           Того зловісного дня, 31 січня 2015 року, Олег загинув від кулі снайпера, коли кинувся на допомогу своїм товаришам, куди вцілив снаряд ворога.

            На уроці пам’яті ми дізнались багато що про Олега. Але найважливіше це те, що він був дуже чесною, відповідальною людиною. Таким він був у школі, таким   був і на службі. А ще він був затятим  футболістом, про що свідчать грамоти і нагороди. Сьогодні ми з болем і сумом згадуємо цього веселого, енергійного хлопця.  Ніби нічим не відрізнявся від інших, але завжди був ініціатором всіх хороших справ. Олег користувався заслуженою повагою серед товаришів. Його любили і малі, і дорослі. А ще його дуже поважали товариші по службі. «Він, - казали вони, - був справжнім командиром. Вимогливий, але справедливий і дуже відповідальний. Там, на фронті, він ділився з місцевими жителями їжею, дровами і всім необхідним.»

         І ось цієї людини не стало. Як пережити цю біль втрати? Найбільша шана від нас земляків – це вічна пам'ять про Героя і яблука на згадку…

Урок пам'яті